Подорож на мотоциклі по В'єтнаму

Ви поринете у справжню пригоду. Все, що ви побачите – це реальна подорож без сценарію, режисерів і операторів. Лише два мандрівники, старенький мотоцикл і маленька камера.

Тривав сьомий місяць нашої навколосвітньої подорожі. Після Камбоджі, ми потрапили у В’єтнам. Там купили старенький мотоцикл, назвали його Мольфар і проїхали приблизно 2500 км., з Хошиміна (Сайгон) до Ханоя

Приємного перегляу і не забувайте підписуватися на наш Youtube https://www.youtube.com/wegotothegoal

Серія 1. З Камбоджі у В’єтнам

Ми прощаємось з Камбоджею, на дорогу їмо ситний борщ з салом у чудових українців, і відправляємось у нову країну – В’єтнам!

По традиції ми приїхали у нове місце, не бронюючи житла і нічого наперед не шукаючи. Автобус нас висадив в центрі Хошиміна і почалася наша нова пригода.

Серія 2. Як ми купляли мотоцикл

Це було смішно і страшно. Я абсолютно не вмів їздити на мотоциклах з механічною коробкою.

Ще не встигли ми оговтатися від переїзду з Камбоджі, як в той самий вечір ми пішли на розвідку вулицями Хошиміна. На самій шумній і живій вулиці – Буйвен, ми напоролись на качині зародки – балют. А це ж азійський делікатес, який ми ще не пробували!!! Як тільки присіли за маленький столик з дитячими стільчиками, підійшов велетень-мандрівник і вліпив над нами своє оголошення про продаж мотоцикла. Ми його злапали за руку, розпитали, де живе і після трапези пішли купляти моцика

Серія 3. Хошимін. Перші поломки

І так настав час знайомитися з нашою новою покупкою і намотати перші кілометри по в’єтнамському хаосу, де просто нереальний рух. Не вміючи їздити на мотоциклі з механічною коробкою передач, ми сіли і поїхали в цьому мурашнику….

Поїхали у фінансовий центр подивитися на самий вищий будинок, поганяти по мостах Хошиміна і відчути драйв цього міста.

Але довго ми не поїздили… Наш Мольфар, коли зрозумів, що його знову чекає довга дорога в Ханой, з того переляку…. ну дивіться самі, що він там з того переляку зробив. А від готелю від’їхали вже далеченько…

Серія 4. День 3. Ремонти і Дмитро Гучко

Після того, як в нашому мотоциклі лопнув бак, на наступний день нас ледь не вигнали з готелю.

Коли ми вже поремонтували свого моцика і були на колесах, то вирішили поїхати пошукати в Хошиміні страхівку, оскільки нас чекала подорож страшними і непередбачуваними в’єтнамськими дорогами, які приховують в собі безліч ризиків.

Потім ми заїхали в гості до українця, львів’янина Дмитра Гучка. Послухали купу цікавих історій і взяли круту візитку на майбутнє. Поки ми до нього доїхали, то взнали що таке справжній хаос на дорогах Хошиміна.

Серія 5. Поїхали! Дорога в Муйне

І так настав цей час. Хошимін нас нарешті відпустив в довгу і невідому дорогу, довжиною в 1850 км. Але перед від’їздом ми ще трохи помучилися з нашим транспортом. Ну що ж поробиш, старенький він вже.

Чи страшно було виїжджати? Так, було страшно. Нас лякали бандами з мачете, які їздять на моциках і відрубують руки туристам. Розказували, які небезпечні дороги, а точніше водії грузовиків і автобусів. Нам казали, що це довго і важко, що двом на цьому мотоциклі, та ще й з двома рюкзаками, їхати неможливо. Ми до всього прислухалися, але бажання, спробувати себе в цій авантюрі перемогло.

Ми прив’язали наші рюкзаки на приварений багажник, сіли на наш старенький мотоцикл і ПОЇХАЛИ! Нас чекало перших 220 км і ключова точка Муйне.

Серія 6. Муйне і Фантьєт. Українські пейзажі

Рибацьке село. Смішні лодки-тазіки. Стрибучі хробаки. Пхо Бо. Дмитро лазить по чужих лодках в рибацькому селі. Українські пейзажі в “російському В’єтнамі” або жовті дюни і як малишня розводить туристів. “Кататься? ОК?”

А ще у В’єтнамі є місце, де живуть Феї. Ми його знайшли…

Серія 7. На Далат

Покидаємо ми “Муйньовку” і відправляємося в сторону гірського міста Далат. По дорозі зустрічаємо червоний каньйон, білі дюни, чокаємся бананами з в’єтнамцем, в якомусь, далекому від цивілізації, місці.

Після того, як ми подолали перші серйозні вершини (не без пригод), ми потрапили в пожежу, а потім під величезну зливу. Подарунком після цього всього став найбільший водоспад В’єтнама. Це дійсно незабутньо. Далат нас зустрів паруючими горами і шумним життям, яке створюють туристи-в’єтнамці. Море різноманітних страв, ринок, люди, життя…. Аххх. Десь в цій серії  ми побачили як росте драгон фрукт. (24 фрукти Азії)

Серія 8. На Нячанг. Як в Карпатах

І так чергова серія роад-серіалу. Як снідати у в’єтнамських столовах. Як ми кожний день прив’язували рюкзаки на наш мотоцикл. Черговий сюрприз з Мольфаром. Цей раз “Мольфар, Чаклуй!” – не допомогло. Їдемо з гірського холодного Далату до теплого Нячангу. Гірська дорога, водоспади, краєвиди, серпантини. Було відчуття, що їдемо по рідних Карпатах. Зломаний ноутбук. Ось до речі, розповідь про наш похід Карпатами.

Серія 9. Нячанг. Ремонти ноутбука

Туристичний Нячанг, круті ресторанчики, що таке справжні в’єтнамські кафе, НЕ ремонт ноутбука і Мольфара. Ринок в Нячангу. Сушені морські зірки. Морські йожики і устриці.

Серія 10. Пригоди по дорозі

І знову Дмитро та Іннуся відправляються в дорогу і знову Мольфар підводить. Була думка, що це кінець. Ми просто заглохли і перестали заводитись. Хотіли лишити цю “рухлять” і їхати далі автостопом. Але добре, що це сталося в межах міста на останньому перехресті і знайшовся майстер. Пів години і ми знову на колесах. Чаклували сьогодні майстри, а не Мольфар.

Почалася дорога по береговій ліній. Краєвиди нереальні. Бухти. Сарайчики-кафе при дорозі. Дерев’яний аварійний міст. Чи можна їздити вночі по В’єтнаму. Рибацьке селище. Чим вечеряють в’єтнамці?

Серія 11. В’єтнамські села. Як ми згубили ключі від мотоцикла

Крабові ферми по дорозі. Нереальні бухти рибацьких сіл. Люди в селах. Гори солі. Як ми їли в глухому селі. Дитячий театр Дмитра та Іннусі. Але сьогодні не без пригод. Чим тепер заводити мотоцикл? Всев’єтнамський зговір? Як ми вирішили проблему і хто нас виручив.

Серія 12. Хоян-Дананг-Хує

Вже 11 день. Дорога в Хоян сіті. Кокоси. День в Данангу. Реве та стогне Мольфар старенький. Мармурові гори. Нереальні безлюдні пляжі. Перевали Дананга. Що кажуть майстри в майстернях про наш маршрут. Безкінечні рецепти супів. Колишня столиця Хує.

Серія 13. День в Хує

День відпочинку на нашій довгій дистанції. Туристичне місто Хує. З усіх сторін щось пропонують і хочуть з тебе отримати прибуток. Оминаючи дорогі кафе, ми пішли в сторону Цитаделі. Це основна пам’ятка міста Хує. Хоч в Цитадель ми не потрапили, але позитив, від людей на нашому шляху, ми отримали. Покаталися трішки в крутій калясці, поїли якихось млинців, взяли уроки в’єтнамської мови.

Серія 14. Донг Хой. Знову села

Фіксим основну проблему зі злітанням ланцюга і знову вирушаємо в дорогу. На цей раз гугл нас веде дивними селами, де в басейнах вирощують якихось ракоподібних. Проїжджаємо полями, попри озера лотосів і рисові поля, зустрічаємо різних цікавих людей на шляху. Ловимо цвяха, але, як без нього! Селимось в Донг Хої і шукаємо гіда, який нас має повести в одну із самих гарних печер світу. Чи знайдемо ми його?

Серія 15. В’єтнамські печери. Пхонг Нха Кебанг

Ми все ж таки знайшли село біля якого знаходиться парк з найбільшими печерами світу. Парк Пхонг Нха Кебанг. Не доїхали в попередній серії до нього всього 50 км. В саму більшу печеру світу, яка коштує 3000$ ми не потрапили, але позитиву від цієї печери, в якій побували, набралися на всі сто.

Щоб дістатися до печери нам потрібно було ще проїхати від села на мотоциклі, пролетіти на канаті над річкою, пропливти в холодній воді до входу в печеру. А в середині нас чекав сюрприз. Який? 

Серія 16. В’єтнамські гори

Вирушаємо з селища Пхонг Нха. Тут можна було провести і не один день, але ми прийняли рішення їхати далі. Їхали ми чудесними горами В’єтнама. Ці місця варті того, щоб до них їхати по 15 днів, долаючи сотні кілометрів на старенькому мотоциклі.

Потім Доїхали ми до курортного місця Вінь, де брудне море, багато в’єтнамських туристів, цін в меню немає і деруть з тебе за мівінку по 2$, як і має дерти бізнесмен з іноземця в туристичному місці. А ще у відео можна глянути, як душать тростниковий сік)

Серія 17. Село Том Кок і самогонка на змії

Передостання серія серіалу. Ханой все ближче і ближче. Виходимо на фінішну пряму, яка загружена транспортом. Екстрім ще той. Головне, аби не кинути з переляку руля, коли тобі починають сигналити грузовики прямо під вухом. По дорозі знаходимо суп з якимись болотяними черв’яками, п’єм каву в типової в’єтнамської сім’ї. Дізнаємся, що таке кокон і дивимось концерт однієї пташечки. Файний концерт. Потім ще одна типова сім’я і звичні ремонти.

Ввечері добралися ми в парк Том-Кок, де вилізли на невеличку гору і побачили нереальний краєвид. А потім у селищі знайшли качку на грилі і самогонку на змії і …… БУДЬМО

Серія 18. Ханой. Фініш

Одним словом – Ханой! Це фінальна серія роад-серіалу “На старенькому мотоциклі по В’єтнаму”.

Багато чого сталося до цієї серії, але два передостанні дні втопилося в Китайському морі.

Трошки бухти Халонг, ураган на фінішній прямій і як ми ремонтували самостійно своє гоупро.

Трейлер на закуску. Вся подорож за 3 хвилини

Це був шалений тріп, який не хотілося завершувати. Це було драйвово, круто, захоплююче.  Не хотілося продавати нашого Мольфара, до якого вже звикли. Чи повторили ми б це ще раз? – Так!!! Але по переду, ще дуже багато невідвіданих країн. Тому ми продовжуємо рух вперед, вперед і тільки вперед.  

Попри те, що нам в’єтнамські майстри доламали наш ноутбук, який ми змушені були продати за 20$, попри те, що ми втопили свою камеру, ми все ж таки доклали зусиль, щоб створити цей серіал і щоб ви отримали можливість проїхатись по В’єтнаму на мотоциклі разом з нами і відчути справжню пригоду.

Якщо ж сподобається серіал, то підтримуйте наш проект репостами, критикою, відгуками. В нас буде стимул робити все більше і більше україномовного контенту. А потім ми поїхали в Китай подорожувати автостопом